У ВКО побував онук відомого одеського кондитера

У Всесвітньому клубі одеситів побував Альберто Крахмальніков, онук Абрама Крахмальнікова, засновника «Одеської парової конфектній і пряникової фабрики», яку наші сучасники знають як Одеську кондитерську фабрику імені Рози Люксембург, яка нині називається ЗАТ «Одесакондитер».

А починалося все з Торгового дому братів Крахмальнікова, які з 1820 року стали засновниками кондитерського виробництва не тільки в Одесі, а й у всій имперії. Родоначальником сімейства Крахмальнікова є Абрам Вольфович Крахмальніков. У 1820 році він відкрив власну пекарню на розі Малої Арнаутській та Колгоспного провулка.

У населення всіх країн світу є одна слабкість, яка триває протягом багатьох століть – любов до солодкого. На цій любові і вдалося створити свій бізнес Крахмальнікову. Продовжили справу батька двоє синів Яків і Лев Крахмальнікови. Це сталося вже в 1893 році, вони відкрили ”Одеську парову конфетну і пряниковий фабрику” в районі Молдаванки. Продукція Крахмальнікова займала призові місця на Всесвітніх виставках у Брюсселі, Лондоні. Вони були постачальниками і в імператорський палац. На честь 300-річчя Дому Романових в 1913 році Крахмальнікови потрапили в число найактивніших і їх прізвища були увічнені в Ювілейному виданні. У 1898 році на фабриці у Крахмальнікова працювало 160 чоловік, а в 1906 році вони вирішили перевести виробництво в нові цехи на Середньофонтанській вулиці. Там фабрика знаходиться і зараз. У 1910 році на фабриці працювало 400 чоловік, оборот виробництва становив 1 200 000 рублів. Фабрика випускала драже, шоколад, мармелад, карамелі, пряники, бісквіти і варення. Фірмові магазини знаходилися на розі Базарної і Катерининської, на Малій Арнаутській, 109.

Цікаво – в 1900 році Торговий дім «Брати Крахмальнікови» отримав дозвіл на установку «в деяких частинах міста автоматичних апаратів для продажу конфект». Автомати, встановлені в Олександрівському парку, Горсаду, на Приморському бульварі, викликали ажіотаж серед одеситів.
Одними з перших Крахмальнікови почали організовувати екскурсії на виробництво – звичайно, з дегустацією.

На початку XX століття Торговий дім братів Крахмальнікових став успішно брати участь в престижних міжнародних промислових виставках. Їхня продукція була удостоєна нагород високої гідності на Всеукраїнських та Всесвітніх виставках в 1901, 1904, 1905, 1907, 1908 рр. в Ростові-на-Дону, Москві, Брюсселі, Лондоні, Парижі.

Амбітні плани по розширенню виробництва і продажів були перервані Першою Світовою війною і що почався незабаром економічною кризою. Виробництво почало падати, ряд імпортних інгредієнтів, від яких залежало виробництво, в Одесу просто перестав потрапляти. Після війни прийшла революція. Фабрику націоналізували. Дві гілки сім’ї Крахмальнікова в 1919 році емігрували – одні в США, інші в Італію.

Справа Крахмальнікова продовжила вже за Радянської влади Одеська фабрика ім.Рози Люксембург. Довгий час на Дерибасівській знаходився знаменитий фірмовий магазин «Золотий ключик». За радянських часів на фабриці, що отримала в 1922 році ім’я Рози Люксембург, були винайдені цукерки «Стріла». Винайшов цю цукерку слюсар фабрики ім. Рози Люксембург Махліс Григорій Львович. Він придумав спеціальний механізм для скручування фольги в конус, в який вже вливалася приготована шоколадна маса з начинкою. Фабрика Рози Люксембург в даний час називається ”АТ Одеса-кондитер”.