Валерія Гонтарева чи Володимир Лавренчук: хто керуватиме НБУ?

За моєю інформацією, Гонтарева назвала Порошенко ім’я людини, якого пропонує замість себе на пост глави Нацбанку. Ним може стати глава Райффайзен Банку Аваль Volodymyr Lavrenchuk (в правління НБУ вже входять два підлеглих Лавренчука – Сологуб і Борисенко). Рішення про відставку Гонтарева (і ключові члени її команди – Рожкова, Дегтярьова, Чурій) оголосять після рішення МВФ про виділення чергового кредитного траншу.

В Адміністрації президента їй обіцяно імунітет від судових переслідувань до кінця каденції Порошенко, і пакетні домовленості про її недоторканності з наступним кандидатом в президенти-приймачем, якщо такий буде.

У свою чергу Лавренчук повинен буде “зачистити” хвости Мадам до зміни голови НБУ та потенційного розслідування її діяльності.

Про Володимира Лавренчука інформації небагато. Хіба що про деяку “рушити” на музиці.

“У цьому році глава Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук закінчив написання рок-опери про Майдан. 57-річний банкір випустив диск, де виконав свою партію на гітарі разом з симфонічним оркестром. Це вже четвертий музичний альбом, записаний Лавренчуком, який вже десять років керує сьомим за розміром активів банком України. У його лексиконі слова рок-н-рол, драйв, кайф, здається, такі ж важливі, як суто банківські терміни – рефінансування, кредитний портфель або ліквідність.

Рок-музикою Лавренчук захоплюється з радянських часів, і це хобі супроводжувало його протягом всієї кар’єри. Він починав працювати в Держбанку СРСР, потім був заступником голови правління в Ощадному банку України, згодом очолив Укрінбанк. Коли в серпні 2005 року Аваль купила австрійська банківська група Райффайзен, Лавренчук, який на той час був членом правління, очолив фінустанова. На сьогодні його загальний банківський стаж становить 33 роки, з них 19 – на топ-менеджерських посадах.”

СИРОТИ РАЙФФАЙЗЕН БАНК
Уявіть – які соціальні потрясіння чекають український соціум в разі банкрутства Райффайзен банку Аваль, голова правління якого замість того, щоб налагодити роботу установи, відчужується в «Дивані» бренькіт на гітарі. А якщо врахувати, що банк є одним з уповноважених по виплаті пенсій та грошової допомоги по всій Україні, а це не багато, не мало, майже мільйон людей про наслідки залишається тільки здогадуватися.

З посиленням кризи дедалі актуальнішою перед суспільством постає проблема безпритульності. Але якщо державні органи і суспільство в цілому добре поінформоване про труднощі тих дітей, які живуть без батьків, якщо з проблемами дітей батьки яких змушені були виїхати на заробітки (так звані соціальні сироти) теж намагаються розібратися, то проблеми покинутих дочок фінансових установ, уповноважені органи вперто не помічають. А тим часом з чисто економічної вона переростає в соціальну.

Не секрет, що проблеми іноземних дочірніх банків не цікавлять материнські установи. Перша хвиля кризи 2008 року показала, що закордон нам не те що не допоможе, а навпаки всіляко намагатиметься покрити свої прорахунки і збитки за рахунок діючих в нашій країні філій.

За період з 2008 року з України пішли більше десятка банків з іноземним капіталом, причому догляд практично завжди був пов’язаний з банкрутством. А ті банки, які залишилися, намагаються вийняти з українських дочок максимум коштів. Яскравим прикладом таких дій є Райффайзен банк. Дії австрійської компанії (а тільки за 2011 рік вона вийняла з української сторони майже півмільярда доларів) змусили піти керівництво нацбанку на рішучий крок. 9 жовтня, щоб обмежити витік валюти за кордон і припинити спроби розгойдувати валютний ринок, Райффайзену і ще декільком банкам відрізали доступ до системи “Валкла” (розшифровується як валютний клієнт) – програмі підтвердження валютних угод, яку адмініструє Нацбанк.

Тепер ці фінустанови можуть виконувати клієнтські заявки тільки через інші банки і не можуть поповнювати власну валютну позицію на ринку. Крім того, вони не можуть проводити спекулятивні угоди й підкріплювати касу готівковою валютою за рахунок міжбанку. А прагнення до цього, як говориться, у наявності. Уже після того, як Нацбанк відключив Аваль від валютного ринку, начальник відділу аналізу і досліджень “Райффайзен Банк Аваль” Дмитро Сологуб заявив про швидке значному зниженні курсу гривні.

Тим часом фінансовий стан Райффайзена і до того викликало у фахівців безліч питань. Не секрет, що банку катастрофічно не вистачає коштів (фінансовий результат 2011 року було позитивним на тлі збитків більшості гравців банківського сектора. Але вже другий квартал 2012 показав падіння в 2,5 рази). Сьогодні, для того щоб хоч якось компенсувати нестачу грошей, банк намагається залучити кошти з короткострокових депозитів. Біда тільки в тому, що ці гроші доведеться віддавати, а брати їх ніде. Хіба, що з нових депозитів під ще більші відсотки. У наявності чітка картина фінансового міхура. Адже рано чи пізно настане час, коли банк не зможе виконувати взяті на себе зобов’язання.

З іншого боку хитке стану банку розхитують самі топи. Система заробляння на так званих субпідряду давно стала повсякденною справою для менеджерів середньої ланки. Банк обріс цілою когортою фірм і фірмочок, які за дуже великі гроші представляють його інтереси в різних інстанціях. До слова, треба відзначити, що фірми ці не завжди домагаються позитивних результатів. А ті перемоги, якими вони можуть похвалитися, що не кривлячи душею, можна назвати пірровою. Адже кошти, які проїдають фірми-прилипали, в десятки разів перевищують прибуток отримується від таких перемог. А якщо врахувати, що спроби менеджерів поєднувати інтереси банку і свої особисті віднедавна стали терпіти серйозні невдачі, то доводиться тільки здогадуватися, які колосальні кошти витрачаються на утримання апарату.

Тепер зрозуміло, чому в першому півріччі цього року Рейтингове агентство Moody’s знизило рейтинг Райффайзен Банку Аваль на два ступені, до “Ba3” з “Ba1″ з негативним прогнозом.

А тепер уявіть – які соціальні потрясіння чекають український соціум в разі банкрутства Райффайзен банку Аваль, голова правління якого замість того, щоб налагодити роботу установи, відчужується в «Дивані» бренькіт на гітарі. А якщо врахувати, що банк є одним з уповноважених по виплаті пенсій та грошової допомоги по всій Україні, а це не багато, не мало, майже мільйон людей про наслідки залишається тільки здогадуватися. І чи допоможе австрійська материнська компанія порятунку наших пенсіонерів в разі виправдання негативних прогнозів Moody’s?

І – неприємна історія з самогубством або вбивством Дмитра Пащенко, довгий час працював разом з Лавренчуком.”

Банкіри згадують вбитого в четвер банкіра з ING Bank

Вчора в Києві відбувся похорон банкіра Дмитра Пащенко. 40-річний фінансист був віце-президентом і главою з питань структурованого фінансування українського ING Bank, а раніше зробив кар’єру в структурах Raiffeisen. Forbes згадує кар’єрний шлях Пащенко.

Тіло покійного було виявлено 21 січня в столичному Голосіївському парку, в автомобілі Opel червоного кольору. Людина померла від вогнепального поранення в груди з, імовірно, рушниці. За неперевіреною інформацією, поруч з ним була знайдена записка.

Слідчим відділом Голосіївського управління поліції зареєстровані відомості про подію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за статтею 115 Кримінального кодексу – умисне вбивство.

В авто знайти докази того, що вбитий захоплювався полюванням: патрони, мішені, господарські речі, які використовуються на тривалих виїздах.

Автомобіль, в якому сталася трагедія, належав дружині покійного.

Після смерті Дмитра Пащенко залишилися вдова, Анастасія Пащенко, і маленька дитина.

Успішна кар’єра

Дмитро Пащенко був відомий як віце-президент і глава з питань структурованого фінансування українського ING Bank. Голова правління ING Bank Ерік Версавела вчора не зміг прокоментувати подію, сказавши, що якісь деталі, можливо, будуть оприлюднені на цьому тижні. Перший заступник голови правління ING Bank Олексій Грінченко перебував за кордоном, і також утримався від коментарів. “Хвороблива тема”, – пояснив він.

В ING Bank Пащенко пропрацював вісім років і два місяці.

До цього він займався напрямком малого і середнього бізнесу, а також ризиками в структурах Raiffeisen. З 2002 року Дмитро Пащенко працював спочатку менеджером, а потім головою напрямки SME в “Raiffeisen Україна” (зараз – ОТП Банк).

З 2006 по 2007 роки Пащенко очолював фінансові проекти в Райффайзен Банк Аваль. Голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук характеризує Дмитра Пащенко як “талановитого, порядного, щирого, відданого справі людини”.

“Він був людиною без підтексту, дуже відкритим до людей, і працювати з ним було цікаво, – зазначає Лавренчук. – Така людина навряд чи мав ворогів, тому що був дуже толерантним до всіх “.

Банкір Ігор Падалка, який керував одним з відділень “Райффайзен”, згадує покійного як хорошого фахівця з ризик-менеджменту.

“Ми разом з ним брали участь в пілотному проекті з вибудовування бізнес-лінії малий і середній бізнес в Райффайзен Банку Аваль. Я працював з боку мережі, а він – від головного офісу. Під час роботи підтримували товариські стосунки “, – розповідає Падалка. За його словами, Дмитро прагнув зробити хорошу кар’єру в фінансовому секторі, і у нього це вийшло.

Питань більше, ніж відповідей

За інформацією Forbes, покійний брав участь в реструктуризації боргів групи “Креатив”. Цей агрохолдинг був проданий в минулому році. І нові покупці отримали разом з підприємствами групи $ 110 млн боргів. Серед інших, боргами групи займався Укргазбанк, намагаючись продати на відкритому тендері права вимоги за даними кредитами.

Дмитро Пащенко вважався експертом з питань реструктуризації боргів, і усіх питань, пов’язаних з кредитуванням, включаючи ризик-менеджмент.

“У випадку [бізнес] версії вбивства, смерть покійного могла бути пов’язана з якоюсь інформацією, яку мав банкір”, – припускає голова компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Раптова смерть успішного банкіра, сімейного людини і батька маленької дитини дуже загадкова і викликає багато запитань. Слідству ще тільки належить знайти і дати відповіді на деякі з них.