Артем Ситник або жадібний телепень з НАБУ

набу

Артем Сергійович Ситник навряд чи зможе продовжити працювати на своїй прибутковій посаді після виборів. Чому? Все просто – він жадібний телепень.

Володимир Бойко: “Головна проблема Артема Сергійовича – у тому, що він дурень…”

Проблема директора НАБУ Артема Ситника полягає не в тому, що він хабарник, що жадібний до грошей і демонстративно плює на закони. Головна проблема Артема Сергійовича – у тому, що він дурень і не здатний прогнозувати наслідки своїх вчинків бодай на два кроки вперед.

Останній приклад: з’явились документи (мабуть, СБУ постаралась), що 1 серпня 2017 року директор НАБУ та його дружина продали земельну ділянку в окупованому Севастополі, яка їм належала на праві спільної сумісної власності, за 900 000 російських рублів (15 тис. доларів):

https://censor.net.ua/blogs/3093995/krimska_oborudka_direktora_nabu

Зрозуміло, що ці кошти Ситник не зазначив у своїй декларації, оскільки, відповідно до п.4 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється за межами тимчасово окупованої території відповідно до законодавства України. А подружжя Ситників продало землю безпосередньо в Севастополі за законами Російської Федерації зі сплатою мита до російського бюджету.

Таким чином, директор НАБУ скоїв корупційний злочин, відповідальність за який встановлена ст. 366-1 КК України – декларування недостовірної інформації. Не кажучи вже про улюблену в НАБУ статтю 368-2 КК України – незаконне збагачення, при цьому йдеться про частину 3-ю, позаяк Артем Сергійович обіймає особливо відповідальне становище.
Виникає запитання: на що сподівався Ситник, коли продавав землю в Севастополі, реєструючи договір купівлі-продажу в окупаційній адміністрації? Він же ж розумів, що не зможе задекларувати виручені від продажу гроші через їх явно незаконне походження. Очевидно, директор НАБУ розраховував на те, що про цю оборудку ніхто не довідається. – Боже, яка наївність…

А були б у Артема Сергійовича бодай дві клепки в голові, він би не став ганьбитись заради 15 тис. доларів – це, урешті-решт, лише 2 його офіційних місячних зарплатні. А скільки він отримує на кишеню ще з продажу справ – годі й казати. Тож на його місці розумна людина махнула б рукою на цю земельну ділянку й не стала б її взагалі продавати. Але розумних людей, як бачимо, на такі посади не призначають.

1 серпня 2017 року реєстраційними органами окупаційної влади РФ  в м. Севастополь зареєстровано право власності Ситник Ганни Миколаївни на земельну ділянку площею 0,0416 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, Нахімовський район, садівниче товариство «Міраж», №Б-35. Того ж дня Небивайлова О.А., діючи від імені Ситник Г.М., на тимчасово окупованій території міста Севастополь здійснює продаж цієї ділянки громадянину РФ Пилову А.В.  (паспорт 4514662140, виданий Федеральною міграційною службою 19 квітня 2014 року) за 900 000 російських рублів (~$ 14 984,2 за курсом Центробанку РФ станом на 01.08.2017), з яких 6 600 російських рублів сплачено до російського бюджету у вигляді мита. Завіряє договір купівлі-продажу севастопольський нотаріус Руденко Е.О.

P.S.Як мені повідомила людина, що була сусідом Ситника в Севастополі, ціна на земельну ділянку занижена на порядок, бо «Міраж» – це суперелітне садове товариство з дуже високим навіть для Криму рівнем облаштування території. Ось за якими цінами там продають землю:

https://sevastopol.cian.ru/sale/suburban/192168521


Автор: Вікторія Бойко

Вікторія Бойко народилася у 1986-ому році в Одесі, де й знайшла своб стежку у публіцистиці, а згодом і в журналістиці. Вона вільно володіє англійською, німецькою, українською та російською мовами. Вікторія деякий час працювала у Одеський ОДА та кореспондентом у АТО. Після нарождення доньки та початку пандемії Вікторія Бойко працює виключно в онлайн-режимі. Посилання на інші його матеріали ви можете знайти на цій сторінці.