Укртрансхімаміак – кодло корупціонерів, яких відверто кришують у Кабміні
Уряд, в особі першого віце-прем’єра Кубіва та його заступників, зайняли глуху оборону у питанні розслідування фактів корупції та зловживань на ДП «Укртрансхімаміак». Будь-які аргументи ігноруються. Відстоюється виключно власний вплив на компанію та її грошові потоки. Незважаючи на те, що це несе пряму шкоду національним інтересам та безпеці держави.
Як майданівець Кубів захищав путінців та сепаратистів
4 жовтня відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради з питань економічної політики. Крім депутатів, були присутні віце-прем’єр, міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів, державний секретар міністерства економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) Олексій Переверзенцєв, перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Максим Нефьодов. Розглядали 4 питання. Серед них – забезпечення стабільної роботи ДП «Укртрансхімаміак», що входить в сферу управління МЭРТ. Раніше його очолював проросійський аферист Віктор Полозов.
Приймаючи участь у засіданні Комітету, депутати були рішуче налаштовані на предметне обговорення з посадовцями проблем цього підприємства та шляхи їх вирішення. Але яке було їх здивування, коли, замість конструктивного діалогу із згаданими вище представниками Кабміну, вони зіткнулися з відкритим небажанням говорити по суті питань.
Представники Кабміну, як з’ясувалось, завітали на засідання виключно в якості адвокатів своїх протеже в компанії – затриманого НАБУ за «привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» (ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України), креатури росіян в. о. директора Ігоря Трегубенка, його заступника з правових питань та одночасно сепаратиста часів Януковича Валентина Рибачука, а також «смотрящего» з РФ Рулава Одда-Шевчука.
Акція протесту проти злочинів у ДП «Укртрансхімаміак».
Вийшла “цікава” ситуація – МЕРТ на чолі з Кубівим, який за свої посади зобов’язаний коменданству на Майдані під час Революції гідності, виступає адвокатом протеже російських олігархів з «Тольяттіазота» та палкого послідовника Януковича. Збіг? Як говорили «класики»: «Не думаємо!».
Усі принципи Майдану та життя героїв, ми вже мовчимо про національні інтереси та безпеку, для МЕРТ нічого на значать! Головне – контроль над милим серцю грошовим потоком, який для них є ДП «Укртрансхімаміак». Кеш дорожче ідей та принципів!
Аміак, який вилітає в трубу!
Поки Кубів та його заступники захищають проросійський менеджмент «Укртрансхімаміаку», процеси, що відбуваються в самій компанії, викликають особливе занепокоєння. Є усі підстави стверджувати, що в найближчому майбутньому держава може втратити це підприємство. І про це майже кричали на засіданні депутати Юрій Соловей, Геннадій Чекіта, Сергій Мельничук, Андрій Іванчук та інших члени Комітету.
Як стверджують депутати, через не підвищення тарифу на транспортування аміаку, держава щомісячно втрачає мінімум 60 млн. грн. (720 млн. грн. на рік.). А аргументи МЕРТ про те, що нібито підвищення тарифів не входить до компетенції цього відомства, є абсолютною брехнею. МЕРТ повинен просто керуватися прийнятою ще в 1993 році та діючою до цих пір постановою, яка дозволяє йому це робити. При дотриманні всіх бюрократичних процедур цей процес займає не більше 3 робочих днів – потрібно просто на засідання Кабінету міністрів подати новий проект постанови, який би одночасно осучаснив, по формі та за змістом, постанову №992 від 6 грудня 1993 року.
Тому відмова це робити – це злочинне недбальство, яке, в нормальній країні, має кримінально переслідуватися.
У відповідності до закону України «Про ціни та ціноутворення» тарифи повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність тарифів витратам) та змінюватися у зв’язку зі зміною умов надання послуг. Це, на сьогоднішній момент, не забезпечено. Фактично «Укртрансхімаміак» працює в збиток! Про це, зокрема, свідчить заборгованість перед держбюджетом, яка складає 143 млн. грн. А у проектах фінансового плану підприємства передбачається збільшення й так не маленького кредитного навантаження (у найближчі два роки на понад 800 млн. грн.!).
У той же час, прибуток власників російського “Тольяттіазот” та “Мінудобрєнія”, які використовують український аміакопровод, в рік складає понад $300 млн. Вартість транспортування аміаку залізницею (альтернатива трубопроводу) – 65-80 доларів (2-2,5 рази вище сьогоднішньої ціни транспортування, що здійснюється «Укртрансхімаміаком»). Будівництво обхідного трубопроводу вимагає колосальних інвестицій і не менше 5 років часу.
Тобто підіймаючи тариф до обґрунтованого рівня, який на сьогоднішній день становить $ 5,4-5,8 на сто кілометрів, Кабмін звільнить стратегічне підприємство від необхідності запозичень, дасть йому ресурс, щоб сплатити заборгованість перед бюджетом та підтримувати у відповідному стані основні фонди, поповнювати держскарбницю (дуже буде доречно, якщо врахувати бажання підвищити пенсії та заробітні плати) і не зменшить конкурентоспроможність українського маршруту транспортування аміаку.
Інакше, «Укртрансхімаміак» усе активніше буде «вилітати в трубу», а держава, замість доходів, буде змушена вкладати бюджетні кошти у його підтримку.
Крадіжки, кумівство… банкрутство?
Крім цього, за твердженням депутатів, в ДП «Укртрансхімаміак» відбуваються тотальні звільнення співробітників, що підтримують підвищення тарифу. На підприємстві з’явилися «смотрящіє» від росіян, зокрема Денис Одд-Шевчук, який втручається в роботу компанії і вже призначений її радником. Юридичну службу очолює колишня співробітниця (Вольга Шейко) юридичної фірми «Астерс», яка відстоює інтереси «Тольяттіазот» у судах проти ДП «Укртрансхімаміак».
При активному сприянні менеджменту «Укртрансхімаміак» «Тольяттіазот» подає позови до судових інстанцій. На сьогоднішній день, сума таких позовів сягає $ 50 млн. А судове рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України на 2,2 млн. дол. США навмисно не оскаржено й тепер українська державна компанія має найближчим часом заплатити ці гроші росіянам.
Склади підприємства забиті непридатним обладнанням на суму 70 млн. грн. (по курсу долара 8 грн.), контракти на покупку якого підписав нинішній в.о. директора Ігорь Трегубенко. Процвітає й кумівство. Наприклад, одразу після призначення Трегубенко, його заступником став його кум Оганов.
Депутати зібрали цілую папку з інформацією про зловживання в ДП «Укртрансхімаміак»
На підприємстві маса фактів крадіжок. Наприклад, на дільниці №14 на широку ногу йде несанкціонований відбір аміаку. Вже поцуплена 1100 тон. У грошовому виразі це складає не менше 12 млн. грн.
Поки ДП «Укртрансхімаміак» отримує збитки від заниженого тарифу та схильного до крадіжок керівництва, наживаються різного роду посередники. Не виключено, що прямо пов’язані з менеджментом державного підприємства.
Наприклад, ТОВ «Агріхаб-Южний» поставило з Росії через аміакопровод у вересні цього року 8000 т. аміаку. Його ціна, після сплати митних зборів з урахуванням ПДВ, склала 6500,00 грн. за тонну. Й продала його українським аграріям за ціною 10500,00 грн. за тонну. Чистий прибуток склав 32 млн. грн.
При цьому ДП «Укртрансхімаміак» отримав з цієї трансакції аж (!!!) 280 тис. грн. Тому що, як виявляється, ціна за транспортування аміаку для українських споживачів становить 32 грн. за 1000 км. (Наказ НКРЕКП від 30.07.2009 р. №897). А менеджмент компанії вже котрий рік не може подати документи в НКРЕКП для підвищення тарифу до ринкового рівня. Афера століття! Не інакше! Й справді, не дурні ж працюють в ДП «Укртрансхімаміак», аби позбавляти себе такого заробітку.
Більше того, в цьому ж році ТОВ «Агріхаб-Южний» (ЄДРПОУ 40767828) та ТОВ «СБПМ» (ЄДРПОУ 36424641) також поставили, а ДП «Укртрансхімаміак» транспортувало 0,929 млн. т. та 1,071 млн. т. аміаку. І знову ж за тарифом як для українського споживача. В той же час ці два посередники перепродали весь аміак сумській компанії «Прогрес-трейдинг». Тобто ГП «Укртрансхімаміак» порушив закон, транспортуючи аміак за внутрішнім пільговим тарифом не українському споживачеві, як передбачено законодавством, а посереднику.
Це може бути кваліфіковано за статтею 191 КК України як «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Тобто, зробивши подібне “сальто”, прибутки до кишені поклав хтось інший і, цілком очевидно, не без участі менеджерів державного підприємства, які себе точно не образили.
Звідси напрошується абсолютно логічний висновок. Пани Кубів, Перевєрзенцев, Нефьодов та інші так не хочуть змін у тарифах та менеджменті ДП «Укртрансхімаміак» виключно через те, що самі «кормляться» на семах, що практикуються на підприємстві. А розмови про реформування державних компаній, про європейські підходи до управління є нічим іншим, як пил, яким активно засипаються очі пересічних довірливих громадян. В реальності стратегічне підприємство тотально розкрадається, а інтереси держави зливаються в угоду путінських олігархів з Росії.
Продовження такої практики не тільки веде до банкрутства компанії, а й до знищення цілої галузі української економіки, яка здатна приносити державі сотні мільйонів і мільярди гривень прибутку щорічно. До того ж, знищення ДП «Укртрансхімаміак» призводить до зменшення вартості Одеського припортового заводу (ОПЗ), де відбувається перевантаження аміаку на танкери.
На засіданні Комітету, Кубів заявив, що планує вивести переробку аміаку зі сфери діяльності ОПЗ в компетенцію ДП «Укртрансхімаміак». Це є дуже сумнівною пропозицією. Тому що інвестиційна привабливість ОПЗ саме в перевальці аміаку. Забравши перевалку, ОПЗ, як інвестиційний об’єкт, стане нікому не цікавим. Він перетвориться з гравця глобального рівня в звичайний хімічний завод, клієнта аміакопроводу. При цьому росіяни повністю зможуть монополізувати український ринок мінеральних добрив, що потягне за собою їх подорожчання, а далі, ланцюгом, зростання цін на продукти харчування. Така пропозиція виглядає як диверсія по знищенню хімічної промисловості України.
На прикладі ДП «Укртрансхімаміак» держава просто зобов’язана показати, що вона ще здатна на самостійні дії в інтересах не тільки не чистих на руку чиновників. Сьогодні ця компанія має стати зразково-показовою в плані ефективного наведення порядку. Для початку тут необхідно попрацювати СБУ, НАБУ та Генпрокуратурі, а потім призначити (відкрито на конкурсі) професійний менеджмент, який підвищить тариф, знищить схеми та перетворить його в бізнес, орієнтований на генерацію доходів її власника, тобто держави Україна. В іншому випадку все буде виглядати дуже сумно.
