Жахливі фантазії одного Путіна

Напередодні чергового засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, яке відбулося днями, політолог Кирило Сазонов зробив прогноз і аналіз сценаріїв, які намагаються нав’язати українській стороні представники Росії і ОРДЛО.

Оскільки Кирило Сазонов – з Донбасу, він добре знає реалії і навіть багатьох з тих, хто зараз намагається нав’язати Україні прокремлівське бачення вирішення проблеми, знає і на що вони здатні. Кирило Сазонов застерігає від того, щоб ми йшли на будь-які поступки, тому що в цьому випадку Україна отримає криміналізований анклав, керований ззовні, але фінансований Україною.

“Представники бойовиків заявляють, що вони хочуть перейти до обговорення механізму введення в силу закону про особливий статус Донбасу. Так звана «в.о. міністра закордонних справ ДНР» Наталія Никонорова, не криючись, називає саме це питання ключовим в Мінському процесі. Але побоюється, що представники України будуть проти цього «компромісу». Ще б нам не бути проти. Щоб називати компромісом концепцію особливого статусу регіону України під повним російським патронатом, потрібно мати дуже специфічний склад розуму.

Давайте розглянемо крайні варіанти. Україна може існувати і розвиватися, поки ОРДЛО залишається окупованою територією. Україна може існувати і розвиватися, повернувши Донбас на своїх умовах. А ось російський сценарій термінового впихування нам окупованої території з особливим статусом з великою часткою ймовірності може призвести до катастрофи для нашої країни. І в чому тоді компроміс?

Якщо хтось забув, то я ризикну нагадати, що, власне, вкладають російська влада і їх маріонетки в Донецьку з Луганськом в поняття «особливий статус». І які ризики для України він несе:

Перше – амністія бойовиків. І перетворення їх в «народну міліцію», яка не підкоряється Києву, а контролюється виключно місцевою владою (читай – Москвою). Тобто, у нас будуть ті ж бойовики, в тому ж регіоні, з тією ж зброєю і ватажками, але тепер з офіційним статусом, який має затвердити Україна. І фінансувати їх будуть українські платники податків – Кремль цю «почесний обов’язок» звалить на наш бюджет з великою радістю. Цікаво, пораненим і постраждалим в боях з українською армією бойовикам ми будемо платити пенсії на загальних підставах? Звучить цілком логічно. Не виключено, що вони ще й за статус учасників бойових дій будуть боротися. Як вам така картина? Підходить?

Друге – вся влада в регіоні належить місцевим. Керівники адміністративної вертикалі, прокурори і судді – всі свої. І ми пам’ятаємо, хто і де затвердить їх кандидатури. Зняти їх з посад Україна не може. Тобто, фактично, все оперативне управління регіоном буде в руках московських маріонеток, і ніякі вибори під їх наглядом нічого не дадуть. Не можна сказати, що Україна там взагалі ні в чому не буде брати участь. Буде, звичайно. Але скромна роль нашої держави зводиться всього до однієї функції – фінансувати все це «свято незалежності». За захищеної, до речі, статті бюджету. Тобто в разі кризи, падіння економіки і просто важкого періоду ми можемо скорочувати фінансування чого завгодно, але не потреб регіону з особливим статусом. Тобто, за фактом, ми отримуємо таку ж картину, як і сьогодні, але платити за неї буде вже не Кремль, а український платник податків. Нам це потрібно?

Третє – вибори на окупованих територіях. І мова не тільки про місцеві ради. Москву, в першу чергу, цікавить делегування своїх представників з донецькою і луганської пропискою в Верховну Раду. Вони, до речі, теж будуть набагато більш впливовою представників не настільки «особливо статусних» регіонів, тому що зможуть накладати вето на зовнішньополітичні рішення більшості. Тобто про інтеграцію в Європу і НАТО сміливо можна забути, а там парочкою ходів і до скасування безвіза за порушення дійдемо. Під оплески в Кремлі. Хоча, на цьому ж ніхто не зупиниться. Імперія не готова миритися навіть з українським нейтралітетом, її дратує сам факт української незалежності. А тут таке вікно можливостей, та ще й самі українці за все платять. Просто подарунок долі.

Це, якщо коротко, основні пункти, на яких наполягають Москва і лідери бойовиків. Ризики для України занадто очевидні, щоб зупинятися на них в деталях. Такий «особливо статусний», керований з Кремля регіон стане отрутою, який поступово роз’їсть України зсередини.

Хоча, з більшою часткою ймовірності, події підуть набагато швидше по одному з двох сценаріїв. Сама можливість «трохи повоювати» проти України з сепаратистськими гаслами і отримати за це гроші, амністію, всю владу на захопленій території – це велика спокуса для регіональних еліт. Так що нас може чекати цілий парад суверенітетів від Закарпаття до Бессарабії. У Дніпрі та Запоріжжі взагалі зрозуміти не зможуть – чим вони гірші і чому повинні за захищеною статтею платити ще й за загулялих сусідів. Другий сценарій – обурені згодою влади на «особливий статус Донбасу» українці просто зносять цю владу фізично, і країна впевнено занурюється в хаос протистояння угруповань.

Треба сказати, що Кремль влаштовують всі три варіанти розвитку подій. Тому що в кожному випадку Україна надовго йде зі сфери інтересів Заходу (кому там потрібен цей головний біль?) І потрапляє під жорсткий протекторат Росії. Так що зацікавленість Москви і підконтрольних їй бойовиків в особливому статусі Донбасу логічна і очевидна. Для них це справді ключовий стратегічний питання.

А у нас всього два питання. Перший – Україні ця отрута навіщо? І другий – при чому тут взагалі компроміс, якщо вся картина більше схожа на капітуляцію?”

Кирило Сазонов.

Що цікаво, вихідці з Донбасу. які покинули з політичних міркувань окуповану територію, набагато краще розуміють ситуацію, знаючи свої колишні “еліти”. Не розуміють одного: чи бачить українська влада цю загрозу?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *