Старосільський замок: чому спадщина втрачена вже тоді, коли її ще можна врятувати?

З усіх замків Львівщини Старосільський  – явно найпомпезніший.

Для Галичини вже звичним став той факт, що існування будь-яких замків, які не входять у Золоту Підкову, неможливе. І це стосується не лише туристів – для самих львів’ян усе, крім Олеська, Золочева та Підгірців  – не вартує уваги. Інколи в цей перелік додають Свірж, чисто тому, що за ним хоч якось доглядають. А такі місця, як Старе Село та Поморяни залишаються на периферії нашої уваги. А дарма, бо вони несуть в собі значно більше, ніж кічуватий Підгорецький «замок» (а насправді палац) та благенький Золочів з його одним-єдиним китайським палацом. І ми розповімо, чому так.

Про Старе Село останнім часом говорять більше сталкери, ніж туристи чи культурознавці. А все тому, що тамтешньою основною пам’яткою хоч і є гігантський замок, але закинутий. Причому закинутий в кращих українських традиціях – з криво покошеною травою всередині, незрозумілою нічною підсвіткою та взагалі огидним макетом воріт-решітки при вході. Але навіть увесь жах експлуатації, який пережило це місце, не змінило його зовнішності – зовнішності єдиного справжнього замку Галичини.

При всіх негативних емоціях, які викликає стан замку, дорога до нього викликає лише позитивні емоції – дістатися до Старого Села можна або від Кінг Кросу, або з приміського вокзалу – і зі всюди за 45 хвилин. Від гіпермаркету їде 267 маршрутка, яка зупиняється під самим замком, а з вокзалу їде справжнє диво – ретро-електричка ДР1А 60-х років минулого сторіччя,  відреставрована в оригінальному екстер’єрі, що надає їй неймовірного шарму. І навіть якщо ви не вірите в те, що відстань у 30 кілометрів українська електричка здатна подолати за 45 хвилин, ви помиляєтеся – навіть  з 5(!) зупинками у Львові цей старенький дизель-поїзд не просто оперативно доставляє вас під сам замок, не даючи можливості сповна насолодитися щойно помальованими дерев’яними лавками родом з радянської Латвії, але й розвиває швидкість у 90 кмгод, що для деяких українських тягачів з 2000-х років  -недосяжна цифра!

Щоправда, після виходу з електрички на ідеально пофарбований перон вокзалу Старого Села несподіванки не завершуються – перед Вами опиниться траса, магазин, річка, озеро та закинутий цегельний завод, ну і звісно ж, сам замок – усе в хвилині(!) ходьби від перону.

Щоб дістатися до замку, Вам доведеться пройти повз пильного муніципала(так, у Старому Селі  є власна Муніципальна Дружина  – і їздить вона на Nissan Patrol), який охороняє північну сторону замку. Щоправда, стражу правопорядку абсолютно фіолетово, з якою метою і наскільки ви відвідуєте замок – нам вдалося та м навіть заночувати.

Сам замок має багату історію  -спершу він був дерев’яним та виконував роль оборонця Львова від татар. Після чергового нападу кримців його перебудували в камені шляхетні українські князі Острозькі, які навіть планували створити тут власну резиденцію. Потому замок перепав Чарторийським, а потім  – Острозьким. З 1809 року у замку ніхто не житв,  а на території влаштовували то пивоварню, то винокурню.

Повертаючись до сьогоднішнього стану замку, то все жахливо – одна вежа обвалена, інші – мають лише зовнішню сторону. Будівлі всередині, включно з капличкою, зруйновано або повністю, або від них зосталися лише стіни. Тим не менш, ліпнина на вежах збережена майже повністю, що створює певний дисонанс у питанні відновлення замку. У 2010 замок передали у концесію на 49 років, але вже у 2013 – договір розірвали, бо концесіонер нічого не виконав з обіцяного (до 2015 – відновити усі вежі). На даний момент замок знаходиться у підвішеному стані – і єдине, що впливає на його стан, це вітер та дощ – вони знищують найвеличнішу твердиню Галичини.

© varta.com.ua