Українці ризикують вчергове замінити власних «бариг» на кремлівських бандитів

«УКРАИНСКИЕ БУРЖУАЗНЫЕ НАЦИОНАЛИСТЫ». Цей притягнутий за вуха і навіть дещо комічний у своїй абсурдності термін на повному серйозі десятиліттями використовувався совєтською пропаґандою на означення українського національно-визвольного руху, починаючи від Української революції 1917-21 рр., боротьби ОУН-УПА у 1940-50-х і аж до українських дисидентів 1960-80-х.

Чому, раптом, «БУРЖУАЗНЫЕ»? Тому що совєтська Росія від початку використовувала саме соціальний популізм у боротьбі з усіма своїми опонентами. Адже чиста ідея російського національного домінування занепала разом із Російською Імперією на початку 20-го століття, тож Москві довелося шукати іншу ідеологію для прикриття власних імперських прагнень.

І вона її знайшла у формі так званого «соціалізму-комунізму». Чому «так званого»? Бо з модною у той час на Заході ідеєю соціальної справедливості та соціальної рівності ця московська її версія мала дуже мало спільного. Радше це був крайній соціал-популізм по формі і корпоративний (фашистський) російський шовінізм по суті. (Власне, на Заході цю російську ідеологію звали не інакше як «більшовизм», щоб не плутати з нормальною європейською соціал-демократією).

Згадаймо хоча б боротьбу Москви з відродженою українською державою початку минулого століття. Зокрема з Центральною Радою. Українська Центральна Рада складалася переважно із соціалістів, що були типовими національними соціал-демократами в західно-європейському розумінні. Проте більшовицька пропаганда брехливо називала її не інакше ніж «БУРЖУАЗНАЯ Центральная Рада».

І це зрозуміло, адже визнавши українських націоналістів саме НАЦІОНАЛІСТАМИ, Москва мала б визнати наявність саме національних протиріч в московській імперії й націнальний характер українського визвольного руху. Та додавання терміну «БУРЖУАЗНІ» змінювала суть конфлікту.

Отже, Москві вдалося змістити акценти з національного питання на соціальне. Московський меседж для народних мас був таким:

Вас грабують ваші «БУРЖУЇ», тому бийте їх разом із соціально близьким до вас російським ПРОЛЕТАРІАТОМ, з яким вам нема чого ділити!

Нічого не нагадує?

Бийте «БАРИГ» та «ОЛІГАРХІВ», які вас грабують, та об’єднуйтесь з нами, адже ми – «АДІН НАРОД». Простим українцям та росіянами нема чого ділити, це все «ПАЛІТІКІ», яких треба з гранатометів розстріляти.

Але при цьому чомусь пропонується розстрілювати саме українських політиків в українській Раді, а не російських у російській Думі…

Тож, як бачимо, Москва і зараз використовує ті самі методи і ту саму соціал-популістичну риторику задля переведення антимосковського національно-визвольного руху в Україні у внутрішній соціальний конфлікт між українськю владою та українським народом.

І Москва таки досягла успіху 100 років тому. Популістичними соціальними обіцянками їй вдалося переконати значну частину українського народу, що його вороги сидять не в Москві, а в Києві, що поваливши власну владу, зруйнувавши власну молоду державу українці житимуть значно краще.

До чого це призвело тоді ми чудово знаємо з історії. Українська держава була знищена і стала частиною новітньої московської імперії – СССР. Далі були голодомори, геноцид, репресії, масові розстріли, депортації, війни та десятиліття жалюгідного існування у російському Совку з якого вдалося вирватися лише через 70 років, коли і ця московська імперія виявилася нежиттєздатною…

Тож чи не найголовнішим питанням сьогоднення є таке: ЧИ ПОВЕДЕМОСЯ МИ НА ТОЙ САМИЙ МОСКОВСЬКИЙ ТРЮК ЗНОВУ?

На відміну від росіян з їхньою рабською психологією та вічним упованням на кремлівського «царя-батюшку», українці вміють правильно та ефективно розмовляти зі своєю владою. Налагодити нормальне життя, подолати крупцію, вигнати крадіїв з посад, підвищити ефективність державного апарату тощо – то є цілком реалістичні завдання, з якими українське суспільство може впоратися. Але впоратися У ВЛАСНІЙ ДЕРЖАВІ, яка вистоїть у боротьбі із зовнішньою московською аґресією. Якщо ж зруйнувати наразі недосконалі та досі кволі та корумповані державні інститути молодої незалежної держави, яка щойно почала випростовуватися з-під московського гнету, то це аж ніяк не призведе до покращення життя. Натомість українці ризикують знову втратити національну самостійність та просто вчергове замінити власних «бариг» на кривавих кремлівських бандитів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *